Є ріка, що не видна очам,
Та по-справжньому спрагу лиш там
Утамовують ті, хто прийшли.
До ріки всіх, Ісусе, веди.
Віднайди її, друже, і ти, -
Річеньку неземної краси.
Припади усім серцем своїм,
Зрозумієш, що став ти новим.
Бо тече там живая вода,
У ній спокій знаходить душа.
Вона скарб, вона щастя, життя.
Насолода, добро і краса!
Та ріка є доступна для всіх,
Від її розділяє лиш гріх.
Друже мій, не барися, прийди
До Ісуса, про все розкажи.
Бо Він Той, хто тебе полюбив,
За твій гріх Він життям заплатив.
Незмірима, велика ціна!
Не відкинь дар Ісуса Христа.
Ще ріка благодаті тече.
Той, хто прагне - приходить хай й п'є.
О ріка! Благодаті ріка.
Через жертву Ісуса Христа.
І тече та ріка крізь віки,
Міліонам простив Бог гріхи.
Чи ти хочеш у неї ввійти?
Тоді що заважає тобі?
Друже, йди до Ісуса, іди!
Покуштуй із ріки Тої й ти.
Ще тече благодать, ще тече.
І на тебе з терпінням Бог жде!
"А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне." (Івана 4:14)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Разделение - Лариса Зуйкова Это ст-е было однажды прочитано на поминках, при очень интересных обстоятельствах. У моей подруги умерла мама, которая за два года до смерти успела покаяться, отец же оставался неверующим. Хоронили братья и сестры их церкви, но были также приглашены её бывшие сотрудницы с завода ВЭФ. Верующие сидели за столами без алкоголя, а неверующим отец, естественно, поставил бутылки с выпивкой. Мы, конечно, им много говорили о Боге, потом было прочитано это ст-е и вдруг одна из заводских встала и говорит, так это же прямо как у нас.
Хочется верить, что все эти женщины в своё время придут к Спасителю.
